В гру Ліла грали на великому полі Ліла, розміщеному на підлозі у великому приміщенні. Вся дошка складається з 72 полів (квадратів), розташованих у 8 рядів. Ця система полів є відображенням нашого життя, його різних етапів.

Кожне поле  представляє певний тип енергії, певний стан свідомості, етап людського розвитку, з яким ми стикаємося, живучи цим фізичним життям. Ці поля - це випробування та досвід, які ми прагнемо пережити як душі з тілом. Ті стани, які легко проживаються в реальному житті, відмінно пропрацьовуються в грі Ліла. Ті виклики, бар'єри, блоки, на які ми натрапляємо у «великій грі», ідеально відтворені в Ліла.

Суть участі в Лілі – збереження справжнього життя! Навіщо чекати 5 або 10 років, щоб отримати необхідний досвід, щоб розпізнати помилки своїх дій, якщо ви можете досягти цієї трансформації швидше, за кілька годин гри.

Людина грає в цю гру не одна, до неї приєднуються її духовні помічники, провідники, вчителі, які в потрібний момент направляють руку, що кидає кубик, і допомагають досягти саме того значення кубика, яке необхідно гравцеві. щоб дістатися до поля(квадрату), який містить те, що йому найбільше потрібно в цей момент.

Ігрове поле відкриває і керує процесом досвідчений, акредитований ведучий Ліла - людина, яка знає правила цієї гри, яка може безпечно і органічно провести людину в її подорожі: ставлячи уточнюючі запитання, пояснюючи значення необхідного поля, що веде його на шлях внутрішньої трансформаційної подорожі.

Під час гри, можна сказати, відбувається диво: намір людини (проблема, хвилювання, ситуація, в якій неможливо знайти рішення) розгортається на рівні деталей, а дошка Ліла сама веде людину до її власних знань. Маленькі відповіді ведуть до більш ясного сприйняття, більш ясне сприйняття прояснює намір і, нарешті, людина досягає певної трансформації: стану свідомості, в якому знаходяться всі відповіді на намір (задум), і ситуація стає ясною та зрозумілою.

На ігровому полі, на відміну від реального життя, можна дозволити собі експериментувати: обирати інші життєві шляхи, дозволяти собі робити помилки, ніби спостерігати за ситуаціями з боку «а що, якби»... Такі експерименти допомагають знаходити нові варіанти рішень, дають відповіді, які, сприймаючий розум (Mind; Manas) не міг знайти і розпізнати сам.

Хоча це «гра чисел», але ні статистика, ні теорія можливостей тут не працюють. Деякі гравці дуже швидко входять у гру (народжуються), пробігають всю дошку і виходять, а іншим доводиться «вічно чекати», щоб отримати право перевтілитися. Це залежить не від математичної ймовірності, а лише від розмови з самим собою: чим швидше людина формує намір, запитання, мету, яка «варта того, щоб народитися знову» – тим швидше вона кидає «шістку» і втілюється.

Гру можна проводити як мовчки, так і вимовляючи інтенцію (намір) ведучому. Після проговорення гра набуває більшого змісту, дає більше відповідей, ведучий може надати більше підказок, питань, порад, нових точок зору. Сама стадія «розмови з собою», пауза між кидками кубиків, відбувається всередині людини, мовчки, коли потрібно, записуючи власні роздуми та замітки.

Індійські йоги кажуть, що граючи в Лілу ми розмовляємо зі своїм Духом. Це проактивний спосіб подивитися у власні очі, методологія передачі знання душі бурхливому і хаотичному розуму (інтелекту). Після знаходження необхідних відповідей відбувається трансформація особистості: нове знання зберігається в тонких тілах людини і стає новонабутим досвідом душі. Більше немає необхідності повторювати цей досвід у реальному житті, і можна рухатися далі. А зміни у фізичному житті розгортаються, вони відбуваються протягом наступних 6 місяців, тому в цю гру рекомендується грати не частіше ніж раз на півроку.